Забута «Хортиця»

Розробка і виробництво стрілецької зброї в Україні в період незалежності йшло дуже непростим шляхом. Розробкою бойової і службової стрілецької зброї займалися кілька державних і приватних підприємств, і серед пропонованих виробів були цілком пристойні моделі, однак збройової індустрії так і не склалося. Із цього погляду вкрай показова доля пістолетів марки «Хортиця».

Історія цих «стволів» почалася в 1996 році, коли уряд видав розпорядження запорізькому заводу «Радіоприлад» створити низку зразків спецтехніки, зокрема й пістолети. У 1997 році було підписано відповідне технічне завдання на пістолет для озброєння спеціальних підрозділів силових структур.

У результаті конструктором М. Корольовим були розроблені два пістолети: «Хортиця 125», який можна позначити як «сигнально-шумовий», та компактний «Хортиця 76». Останній призначався для співробітників прокуратури, міліції та суддів – загалом для тих категорій державних службовців, яким за родом діяльності може знадобитися компактна зброя самозахисту.

Дуже прогресивною концепцією була можливість оснащення пістолета «Хортиця-125» змінними стволами різного калібру і довжини, універсальним магазином під патрони кількох типів з однаковим діаметром гільзи, наприклад, 9х18 ПМ та його модифікацій, 9х19 Para та інших.

Завдяки цьому стало можливим підвищити універсальність зброї і застосовувати більш потужні патрони з різними балістичними характеристиками. У стволах різного калібру були різні діаметри перепускних отворів, спеціально підібраних для забезпечення надійної роботи автоматики.

У 1997 році заводом було отримано фінансування на виробництво дослідних зразків. Були виготовлені 56 пістолетів «Хортиця-125» калібру 9х18 мм (стандартний радянський пістолетний патрон, який використовується в пістолеті Макарова) та 26 пістолетів «Хортиця-76» калібру 5,6 мм, або, як його частіше називають, 22 LR.

Пістолети були продемонстровані на багатьох міжнародних виставках, де отримали дуже хороші відгуки фахівців, однак на цьому все й зупинилося. Державного замовлення на пістолети не було. У 2001 році під час відвідування Запоріжжя Леонідом Кучмою йому був подарований один із пістолетів «Хортиця-76».

Керівництво запорізького заводу намагалося організувати через київських чиновників проведення державних випробувань цих пістолетів, проте після прийняття на озброєння вінницьких «Форт-12» фінансування за цим проектом було припинено. Відтоді пістолети зберігаються на підприємстві в тому ж приміщенні, що й зброя охорони «Радіоприладу».

Тактико-технічні характеристики:

«Хортиця-125-01»:

• патрон – 9х18ПМ,
• вага без патронів – 770 г,
• довжина – 190 мм,
• початкова швидкість кулі – 335 м / с,
• ємність магазина – 8 патронів,
• прицільна дальність – 50 м.

«Хортиця-125-02 DAO»:

• патрон – 9х18ПМ, 9х19Para, 9х23,
• вага без патронів – 900 г,
• довжина – 200 мм,
• початкова швидкість кулі – 335 (390) м / с,
• ємність магазина – 16 патронів,
• прицільна дальність – 50 м.

«Хортиця-76»:

• патрон – 5,6 мм (.22LR),
• вага без патронів – 440 г,
• довжина – 137 мм,
• початкова швидкість кулі – 270 м / с,
• ємність магазина – 8 патронів,
• прицільна дальність – 50 м.

Джерело: http://cheline.com.ua/